Навігація

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

ІСТОРІЯ ГОЛОСІЄВА СЯГАЄ

 

…далеко в глибину тисячоліть. За даними археологів, ще в добу пізнього палеоліту в урочищі Протасів Яр були стародавні первісні поселення мисливців. У Корчуватому знайдено залишки поселення трипільців, а на Лисій горі залишили слід своїх поселень скіфи.

 

Уперше в літописах Голосіїв згадується лише в грамоті короля Сигізмунда . Тоді хутір Голосіївський належав до володінь Києво-Печерської лаври.

 

У XVII ст. «Посіяно на голому місці», — казали люди. Звідси, за однією з версій, і з’явилася назва місцевості. За іншою - від назви однойменного хутора, який був знаний дзвінкоголосими птахами, що жили тут. А також таким  словом позначали місцевість, яка на великій відстані „оголена від людських поселень”. митрополит Петро Могила заснував тут пустинь. У XVIII ст. на цих землях закладено великий лісопарк.

 

Значна територія району — зелена зона від Голосієва до Кончі - Заспи. Зараз Голосіївський ліс з його унікальною флорою і фауною є одним з найдавніших і найбільших у Європі, він — зелені легені Києва.

 

Ця дивовижна   пам'ятка   природи   об'єднує Феофанію, Парк культури     та відпочинку    ім.   М.Т. Рильського і ліс площею майже 150 га. Зелений профіль лісу визначається більш ніж 250 видами  дерев і кущів, тут збереглося кілька унікальних дубів віком 200 та 400 років.

 

Виник Голосіївський район на базі околиці Києва — селища Деміївка, яке було приєднане до міста у вересні 1918 року.

 

Після адміністративного поділу міста у 1921 р. у Києві існувало п'ять районів: Деміївський, Печерський, Подільський, Соломенський, Шулявський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. Згодом до складу району ввійшли селища Голосіїв, Академічне, Мишоловка, Китаєво, Феофанія, Ширма, Совки. Після останньої реорганізації у 2002 р. район став називатися Голосіївським. Тепер він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста. До його складу ввійшли селища Корчувате, Чапаївка та інші.

 

У другій половині XIX ст. — на початку XX ст. на території району з'явилися перші заводи і фабрики, зокрема трамвайна майстерня на Деміївці (завод Домбаля). Після реконструкції в 1930-х рр. підприємство почало випускати ще й тролейбуси (1935 р.). Наприкінці XIX ст. на Деміївці було збудовано спиртово-горілчаний завод. Згодом підприємство реконструювали, тут почали випускати нову для тих часів продукцію — каучук. Нині це ВАТ «Київгума», яке випускає гумовотехнічні вироби для різних галузей промисловості. У 1868 р. почав діяти цукрово-рафінадний завод. У районі також було засноване невеличке кустарне підприємство В. Єфімова, яке виготовляло цукерки. Зараз це ЗАТ «Рошен». 1881 р. на території Деміївки почав діяти медо-пивоварний завод, салотопний  завод, де виготовляли мило і свічки, 14 цегляних заводів, завод з виробництва оцту, південноросійський склозавод, кілька хлібопекарень, залізнична станція, відділення гільзової фабрики, меблева фабрика та інші.

 

Голосіївський район має не лише потужний промисловий потенціал. Він є справжнім науковим, навчальним та духовним осередком столиці. Життя тут ніколи не зупиняється — наступні покоління голосіївчан вписують в історію району все нові й нові сторінки.

 

Феофанія − парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва надзвичайно гарне місце в південній частині Києва. На його території розташований парк з унікальними рослинами, каскадом озер, альпійськими гірками, гарними алеями; храм Пантелеймона Цілителя (Свято-Пантелеймонівський собор, жіночий монастир), цілющі святі джерела (Пантелеймона і «Сльози Богородиці»), купіль.

 

Парк Феофанія в Києвіце не тільки чудова природа, затишне місце для відпочинку, але й історичний пам’ятник, центр духовного життя українського народу. Здавна парк Феофанія вважався однією з найкращих природних зон для оздоровлення організму і зміцнення душевних сил.

 

           Територія нинішнього парку Феофанія вперше згадується в літописах в 1471 році під назвою Лазарівщина. Побутує легенда, що ця назва – похідна від імені якогось ченця-пасічника Лазаря. Територія парку перебувала у власності київського розпорядника Ходика.

 

З 1861 року починається поступовий розквіт Феофанії. З цього часу і до революції 1917 року у Феофанії зведено 4 храми: дерев'яна церква Чуда Архангела Михаїла, храм Всіх Святих, кам'яний храм Володимирської ікони Божої Матері, а також собор Святого Пантелеймона. Офіційно парк Феофанія став іменуватися скитом, приписаним до Михайлівського Золотоверхого монастиря, тільки в 1901 році після благословення митрополита Київського і Галицького Феогноста. До початку 20 століття у Феофанії залишилося тільки 3 храми. За період з 1905 по 1912 роки на території Феофанії був побудований Пантелеймонівський собор, який на сьогоднішній день є пам'ятником архітектури. Будівництвом храму займався єпархіальний архітектор Є.Ф. Єрмаков. Будівля була виконана в біло-рожевій гамі, в архітектурі переважали строгі пропорції, які вдало гармоніювали з горбистою місцевістю. Доля храму склалася трагічно, тут прийняли мученицьку смерть іконописці, які розписували стіни храму і відмовилися припинити роботу за наказом червоноармійців, сам храм був зруйнований. Частина території парку Феофанія в Києві була віддана під дитячий будинок, оскільки на той момент представники радянської влади виступали зі звітами про те, як із користю для широких мас використовується майно монастирів. З 1920 року на території парку Феофанія розмістився приміський радгосп, пізніше з'явилися різного роду лікувальні установи, в основному відомчі, а також головна обсерваторія і польова експериментальна лабораторія Інституту ботаніки НАН України. У 1941 році Пантелеймонівський собор опинився в епіцентрі мінометного обстрілу, пізніше в будівлі собору проводилися експерименти з вибухами направленої  дії.

 

Статус парку-пам'ятки Феофанії був присвоєний у 1972 році. А в 1992 році Державне заповідне господарство Феофанія, що належить Національній академії наук України, стало пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. З 1993 р. Феофанія стала скитом Покровського жіночого монастиря. Уперше за 90 років свого існування Пантелеймонівський собор освячено архієрейським чином. Ця подія відбулася в серпні 1998 року. У 2002 році Благовіщенський храм на території Феофанії став самостійним.  2003 рік був переломним для парку Феофанія. Тут почалися реконструкційні роботи: облагороджено зони відпочинку біля ставків, встановлено альтанки, фонтани, прокладено бруковані доріжки, упорядковано берег. На сьогоднішній день у Феофанії розташовані Свято-Пантелеймонівський монастир, Інститут теоретичної фізики Національної Академії наук України. Недалеко від Феофанії - однойменна клінічна лікарня.

скачать шаблон для ucoz кс
Samsung Galaxy tab цена